Кожен памятає себе молодим, і не гребує використати фразу “а от ми у твоєму віці…”. Зазвичай продовженням цього широко відомого вислову є розповіді про важку працю, трьох дітей та купу обовязків за плечима у віці 20-26 років. Сьогодні рідко можна зустріти хлопця чи дівчину з таким “багажем”. Це частіше виняток, аніж правило.

Так що ж не так з сучасною молоддю? Давайте розбиратись звідки “ноги ростуть”.

Однією з причин демографічної кризи в Україні є зменшення рівня народжуваності. За висновками соціологічних опитувань НАН України народження дітей перестало входити в трійку пріоритетів сучасної молоді. Спочатку прагнуть досягти професійних висот, а потім – створення сім`ї. Бажання гарного життя виступає демотиватором народження дітей. Більше того, багато молодих пар позиціонують себе як чайлдфрі.

Чайлдфрі (childfree) – це люди, які з якихось особистих причин вирішили, що не хочуть заводити дітей. У перекладі з англійської – “вільні від дітей”, або ж можна ще зустріти варіант “добровільно бездітні”. Якщо колись чайлдфрі були не надто чисельною групою, то зараз усвідомлена відмова від батьківства перестала бути дивиною.

Виділяють дві категорії свідомої відмови від батьківства: чайлхейтери – ті, хто негативно ставляться до всього, що пов`язано з дітьми, та чайлдфрі – загалом не проти дітей, але змінювати заради них своє життя не мають бажання.

З чайлхейтерами все зрозуміло. Чайлдфрі ж має безліч причин починаючи від особистих психологічних до фінансових.

Відповідальність. Багато пар говорять, що їм зручно жити для себе, подорожувати та не мати зайвої відповідальності. Однозначно, не вийде, маючи дитину, “загубитись” із друзями на декілька днів, або спонтанно змінити плани. Дитина вимагає певного режиму та уваги. Звичайно, можна вибудувати зручний графік для всієї сім`ї, але це вимагає чималих зусиль.

Фінансовий тягар. Побутує думка, що діти – це дорого. І до всього ж постійні витрати не дають змоги накопичити на якісь подорожі або дорогі гаджети, знижують якість життя всієї родини. Фінансові ризики існують завжди та не залежать від наявності дітей, тому правильно спланований бюджет дозволить з мінімізувати непотрібні витрати та сформувати фінансову “подушку”.

Страх пологів та втрати ідеальної фігури. Багато молодих жінок бояться народжувати через фізіологічні зміни. Важкий перебіг вагітності та пологи лякають незвіданністю процесу. Але з іншого боку, виникає більший ризик хромосомних змін ембріону у старшому віці. Це знову ж таки впливає на психологічний стан та ускладнює вагітність. А після пологів всі очікують побачити знову струнку дівчину, натомість з пологового виходить змучена новоспечена мама, яка ще довгий час буде приходити до тями, боробить з післяпологовою депресією та зайвими кілограмами. Тому, “вчасна” та правильно організована вагітність та підтримка близьких після пологів дозволяє повернути форми та відчувати всі радощі материнства.

А що я можу дати дитині? Розвитком дитини потрібно займатись. Це час, що міг бути витрачений для себе та свого саморозвитку. Одним подобається вкладати цей ресурс в себе та для себе, та не готові жертвувати цим ресурсом на користь іншого.

Моє призначення – не діти. Часто молоді люди вважають, що можуть принести більше користі світу, маючи успіхи на роботі, в сфері їхньої діяльності. Ці люди живуть своєю справою, та не мають часу на інше.

Страх перед дітьми. Страх того, що не знають що робити з дитиною: як доглядати, як виховувати, як проводити дозвілля. Лякають памперси, недоспані ночі, дитячі істерики та як це подолати. Іншими словами, страх бути некомпетентним, що не припустимо для нашого покоління молоді.

Негативний досвід власного дитинства. Часто позицію відмови від батьківства обирають люди, що в дитинстві мали негативний досвід. Одинока мати чи батько, старші брати чи сестра, що постійно ображали або старші діти замінями батьків для менших – все це фактори, що могли вплинути на прийняття такого рішення. Думка про те, що не хочуть, щоб їхня дитина мала таке ж не найкраще дитинство, тільки підсилює аргументацію.

Кожен має право на вибір. В кожного свої причини та обставини. Хтось змінює свої погляди досягнувши певного статусу, хтось на все життя залишається вірним своїм поглядам. Батьківство – це формула, де тверезо варто оцінити ризики, ресурси та можливість виростити достойну особистість. Але одне є точно вірним: щаслива дитина – бажана та очікувана батьками. Лише тоді існує мотивація для розвитку у ролі батьків та якісного збагачення як сім`ї, так і особистості кожного її члена.