Прокрастинація – хвороба сучасності
Прокрастинація з латинської означає перенесення на наступний день, а офіційні джерела дають визначення цьому поняттю як перекладання на потім. Але, якщо говорити у глобальному розрізі, прокрастинація – це хвороба сучасності. Сьогодні під цим терміном ми розуміємо обіцянки зробити певну справу, яку відкладаємо на потім, в результаті, так і не беручись за неї. Психологи стверджуть, що насправді прокрастинація – це лише захисний механізм нашого організму. Та чому це саме так?
Ми не просто так відтягуємо виконання певної задачі. За цим завжди стоять якісь внутрішні відчуття: страх, переживання, думки про те, як це буде виглядати у майбутньому. Все це – невпевненість, яка і породжує прокрастинацію, як спосіб відтягнути момент, аби не наражатися на невдачу.
Загалом, майже все населення земної кулі – прокрастинатори. Тому що навряд чи можна знайти людину, яка хоч раз не відкладала справи «на завтра».
Чим шкідлива прокрастинація?
1. Життя у постійному стресі
Людина, яка відкладає свої справи на наступний день, відчуває постійну напругу: як фізичну, так і психологічну. Щоб встигнути до дедлайну, вона часто може жертвувати своїм сном і відпочинком. Але найголовніше – це те, що такий стан впливає і на результат виконаної роботи. Як результат – постійний стрес, викликаний тим, що прокрастинатор як мінімум не отримує ніякого задоволення від виконаної роботи.
2. Заважає досягати цілей
Прокрастинація – це не про одну відкладену справу. Часом вони накопичуються одна за одною, а до того ж, до них додаються щодня все нові і нові задачі. Таким чином, прокрастинатор просто тоне у своїх же завданнях, починаючи виконувати рутину справу, яка заважає йти за планом задля поставлених цілей.
3. Мінус відпочинок
Життя в постійному стресі та купою невирішених завдань, у яких от-от згорять дедлайни не дає можливості цілком відпочити. Мозок людини навіть у моменти найменшої зацікавленості завданнями, все одно буде думати про те, як виконати все те, що чекає його вже днями чи тижнями.
4. Почуття провини
Впевнені, що ви хоч раз відчували провину за те, що не можете зібрати себе до купи та покласти край цьому завданню. Прокрастинатор, окрім стресу, постійно відчуває себе винним, неорганізованим та слабким. До цього ж, саме через це, можуть з’являтися проблеми з самооцінкою.
5. Думка про вас
Звичка відкладати все на останній день неабияк робить вам імідж. Інші здебільшого вважають прокрастинатора ненадійною людиною, на яку не варто покладатися, що ще раз б’є по самооцінці.
Як побороти прокрастинацію?
1. «Навіщо я це роблю?»
Перш ніж сісти за важливу справу, задайте собі саме це питання. Якщо у вас на нього немає відповіді – вам взагалі не варто братися за неї. Якщо ви чітко розумієте, що причина вашої прокрастинації в тому, що справа — «не ваша», спробуйте пов’язати нудну роботу з чимось важливим і цікавим, що очікує на вас у майбутньому.
2. Виберіть собі нагороду
Додайте у повсякденне життя невеличкі нагороди, які б мотивували вас виконувати складні чи незрозумілі завдання. Це може бути будь-що: прогулянка з чашечкою кави, похід у кафе або кіно.
3. Можливість відпочивати
Відпочивати – важливо, але обов’язково зазначте час свого релаксу, аби після нього з новими силами повернутися до роботи. Не обмежуйте себе у відпочинку: книга чи просто перегляд фільму – обирайте, що до душі саме вам.
4. Сортуй справи та розподіляй сили
Не варто ставити собі нереальні цілі – зробити завдання за 30 хвилин. Розподіляйте свої зусилля правильно та рівномірно, аби працювалося в задоволення, а не на виснаження.
Звісно, кожен із нас – особистість, тож не для усіх підійдуть вищезазначені правила, але мінімальне дотримання їх точно гарантує вам порядок не тільки у розкладі на день, а й у голові, а також допоможе зменшити напругу та досягти поставлених цілей.
