Перша людина, яка ступила на землю, з’явилась 2 млн років до н.е. З цього моменту й почалась історія людства, яка йде пліч-о-пліч з мистецтвом. Чому воно таке важливе для людей? Тому, що мистецтво супроводжувало нас в різний час та періоди, і завдяки йому ми можемо побачити світогляд наших попередників. Уявімо, що ми в машині часу й перемістимось далеко в минуле аби побачити історію мистецтва з самого початку.

Першим видом мистецтва була піктографія – тип письма у малюнках. Ці наскельні ілюстрації не вважались писемністю, тому, що малюнки не мали постійного значення. Проте, з’явилася можливість фіксувати події та передавати інформацію. Піктографію також розглядають як ранню форму образотворчого мистецтва.

Античне мистецтво

Античне мистецтво виникло у 3 тисячолітті до н.е. Античність зображала героїчне подання людини, гармонію її внутрішнього світу.

Мистецтво опиралося на розвиток античної філософії, релігії, моралі. Античне мистецтво – період розвитку грецького мистецтва, протягом якого було створено: храм Парфенон; скульптури «Дискобол» Мирона, «Мойри» Фідія; літературні твори Гомера, Есхіла, Сапфо. Традиції грецької античності продовжив Рим, який створив амфітеатри, арки, мости, портретну скульптуру, монументальний живопис, поезію.

Середньовічне мистецтво

На зміну античному мистецтву прийшло середньовічне, яке датується 5 століттям. Основна роль належить архітектурі. Вона зображає основні естетичні ідеї, малярства, скульптури. Світська література не була відображенням дійсності, а подавала ідеальні уявлення про людину. Основні жанри цього періоду – епос, лірика, романи. Значне місце в середньовічній літературі посідали оповіді про подвиги лицарів. Образотворче мистецтво було пов’язане з християнством, яке відкинуло ідеали, що надихали античних художників і не сприймало античної гармонії тіла й духу, людини і земного світу.

Читайте також

Рецепт ідеальної шкіри

Мистецтво епохи Відродження

Мистецтво епохи Відродження ґрунтувалося на ідеалах гуманізму та орієнтувалося на спадщину античності. 14-17 століття період відродження античного мистецтва, який ще називають ренесанс. Метою мистецтва італійців мало стати відтворення живого людського тіла, яке представлено в картинах здоровим, енергійним, атлетичним. Воно схоже з античним тілом Греції. Кожний м’яз, суглоб, хвилястий вигин тіла вивчений до найдрібніших подробиць, переданий з надзвичайною досконалістю. Спадщина епохи ренесансу відбилася у картинах: «Дама з горностаєм» Леонардо да Вінчі, «Заручини Діви Марії» Рафаель Санті. Також у будівлях: палац Блуа, палац Ескоріал.

Мистецтво Нового часу

Заведено відносити цей період, що почався відразу після епохи Відродження – з середини 17 століття – і тривав до початку 20 століття. Епоха Нового часу має специфічні риси: культ прекрасного тіла; динамізм, емоційність; різкі контрасти кольорів; асиметрія, неясність простору. Світ потрапляє під владу незрозумілих надприродних сил, втрачає свою самостійність і реальність, перетворюючись в ілюзію.