Любі друзі, я знову маю для Вас супер крутезну рекомендацію. Насправді, цей роман я прочитала на одному подиху, а закінчилось все гіркими слізьми. Мужчинчики, не поспішайте перегортати: мій знайомий також пустив сльозу після прочитання.  Тому досить балачок і давайте ближче до справи!

Трішки про автора

Стівенг Кінг – це людина, з ім’ям якої кожен бодай раз та й стикався. А після підтримки України і українського народу, його фан-клуб збільшився в рази. Цього автора справедливо титулують Королем жаху та Продавцем страхів. Підписуюсь під кожним словом. 

Про книгу “Зелена миля”

Головний герой, Пол Еджкомб, мешканець будинку для літніх людей, але ще досі його не відпускає тягар минулого. Він колишній наглядач федеральної в’язниці. 50 років назад до блоку, де тримали засуджених до смертної кари, привели «нових». На них чекала дорога Зеленою милею до місця страти і серед них був Джон Коффі. Його звинувачували у згвалтуванні і вбивстві двох маленьких сестер. Пол згодом почав усвідомлювати, що цей темношкірий велетень, який поводить  себе, як дитина, не зміг би вчинити такого жахливого злочину. Але якщо не він, то хто? Як дізнатись правду? Якщо Джон не винний, то як його врятувати від проходу Зеленою милею?

Хух, поки описувала, то стільки мурах пробігло шкірою. Пам’ятаю, як почала читати, так та історія тримала до останньої сторінки. І після того ще довго не йшла з моєї голови.  Я сподіваюсь, Ви розумієте наскільки сильний цей роман і вже налаштовані приступити до читання. Не буду Вас зупиняти, підтримую це рішення. 

Дозвольте ще підкинути декілька цитат з цього шедевру:

1. «Іноді на запитання «чому» немає відповіді. І це страшно».
2. «Я справді втомився від болю, який чую та відчуваю, бос. Я втомився від того, що постійно кудись іду, самотній, усіма покинутий. У мене ніколи не було друга, який би склав мені компанію, сказав, куди ми йдемо і навіщо. Я втомився від людей, які так ненавидять одне одного. Їхні думки ріжуть мене, як уламки скла. Я втомився, що часто хотів допомогти і не зміг. Я втомився від темряви, що оточує мене. Але найбільше втомився від болю. Її дуже багато. Якби я міг покласти їй край, мені захотілося б жити далі. Але я не можу».
3. «…але я вам так скажу, мій друже: безглузде кохання краще, ніж взагалі ніяке»
4. «Якщо я не маю бути в суді після обіду, то думав, що зможу побути трохи зі своєю сім’єю. Адже діти лише раз бувають маленькими».
5. «У кіно порятунку досягти легко. Як і підтвердити свою невинність. Ти платиш чверть долара за квиток, от і отримуєш правди на цю суму. У реальному житті все дорожче і на ті ж питання даються зовсім інші відповіді».
6. «… І він розплакався, куди там – розридався, кинувши мене в тихий жах, нехай я й шкодував його всім серцем. Страшно, знаєте, спостерігати, як людина, яка завжди тримала себе в руках, повністю втрачає контроль над собою. Я постояв біля дверей, потім підійшов до нього і обійняв за плечі. Він схопився за мене обома руками, як потопаючий за кинуте рятувальне коло, і, як і раніше, ридаючи, уткнувся мені в живіт. Потім, впоравшись із нервами, Мурс вибачився. Він не наважувався зустрітися зі мною поглядом, соромлячись, що дозволив собі розпуститися настільки. Не люблять люди, коли їх бачать у такому стані. Можуть навіть зненавидіти того, хто став мимовільним свідком відкритого прояву почуттів».
7. «Миша, загнана у кут, теж не здається…»

Ця книга дає переусвідомлення багатьом речам. Справедливість, правда, людяність – чи є щось зайве у цьому рядку? 

Отож, сподіваюсь ваша бібліотека поповниться новенькою легендарною книгою. А я побігла готувати нову рекомендацію. Па-па.