Освіта

Магія книги: повертаємось в саме літо

Суботній вечір можна провести по-різному: зі серіалом, який чекає тебе вже 2 роки; з подругою, яка погоджується на всі авантюри або з товаришем, який не дозволить нудьгувати на одинці; з келихом червоного, напівсолодкого (до речі, непогана компанія) та ще десяток інших таких-сяких варіантів. А можна звернутись до «Книжкового запою» і не прогадати. Тут є саме ТВІЙ ідеальний варіант вечора.

Останні літні дні. Дивно. Ще ніколи ця пора не проходила настільки непомітно. В телеграм приходять нові сповіщення. Новини. Скільки ж ще? 

А пам’ятаєш, як було колись? Як рахували дні до літа? А як всі гуртом збирались і до самого вечора вигадували собі пригоди? І важливо було не часто повертатись додому, бо більше можуть не відпустити. А пам’ятаєш, які смачні вишні були на сусідському дереві? І можна не уточнювати, що вдома в тебе таких три. А пам’ятаєш, як лежали на траві і намагались намалювати фігурки на хмаринках? 

Пам’ятаєш, який запах мали тоді вечори? Закрий очі. Ти його щойно відчув(ла), правда? А пам’ятаєш, як зі сім’єю сиділи на ганку ввечері і обговорювали день, а ти засинав(ла) під розмову? А потім, якимось найдивнішим чудом, розплющував(ла) очі у своєму ліжку. А пам’ятаєш,як робили вилазки? Я знаю, ти зрозумів(ла) про що я. Плед; шматочки сала; хліб; сірники, щоб розпалити щось схоже на вогнище; галявина про, яку знаєте тільки ви. Мені здається, що я щойно відчула запах сала підсмаженого на вогнищі. А пам’ятаєш, як …

Незабутня атмосфера. 

А знаєш, в мене є спосіб повернутись назад. В те саме літо. 

«Кульбабове вино» Рея Бредбері – наш путівник по літніх спогадах. І не потрібно вмикати свого внутрішнього скептика. Кожна сторінка цієї книги просякнута дитинством, літом, сміхом, пригодами і щирістю. Протягом читання, з’явиться ще не одне «о, ми теж таке робили» або «в  мене це геть вилетіло з голови», або «тоді це було по-особливому». Тому не барись, дозволь собі повернутись в теплі спогади. Якщо ти ще чомусь вагаєшся, лови підбірку цитат з «Кульбабового вина»:

  • «Шукати кроликів в капелюхах — пропаща справа, це все одно як шукати хоч краплю здорового глузду в голові у деяких людей».
  • «У війні взагалі не виграють. Всі тільки й роблять, що програють, і хто програє останнім, просить миру».
  • «Дорослі та діти – два різні народи, ось чому вони завжди воюють між собою. Дивіться, вони зовсім не такі, як ми. Дивіться, ми зовсім не такі, як вони. Різні народи – «і один одного вони не зрозуміють».
  • «… Візьми літо в руку, налий літо в келих – в самий крихітний, звичайно, з якого тільки й зробиш єдиний терпкий ковток, піднеси його до губ – і по жилах твоїх замість лютої зими побіжить спекотне літо …»
  • «Так я і знала. Про жінку завжди пліткують, навіть якщо їй вже стукнуло дев’яносто п’ять».
  • «Коли людині сімнадцять, вона знає все. Якщо їй двадцять сім і вона як і раніше знає все — значить, їй все ще сімнадцять».
  • «Людина живе в сьогоденні, будь то молоде сьогодення чи старе сьогодення; але іншого вона ніколи не побачить і не дізнається».

Я маю надію, що після сьогоднішнього занурення в спогади ви вже загуглили, де можна придбати «Кульбабове вино». Повторюсь, дозвольте собі повернутись  в теплі спогади. Ви там знайдете набагато більше, ніж думаєш.

Знаєте, чому я люблю книги? Ти можеш стати героєм абсолютно різних сюжетів, прожити не одне життя, опанувати магію, провести 100 дуелей і закохатись. Книги – це не нудно. Варто, знайти свою. І знаєте що? Я оголошую пошуки відкритими! 

Сумно, але треба прощатись. Щаслива, бо скоро знову повернусь із новою рекомендацією. Па – па.   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *